Тетяна Кісс
http://www.stihi.ru/2016/10/07/6862
Світ повен величі, а місяць вмер.
Як срібні струни, листячко тепер.
Верста покличе: в далечінь пора.
Поламана березова кора.
Прозорий відблиск виник на гілках.
Говорить осінь - замовкає птах.
Зніяковілі сни, палкі слова.
У нетрях світу місяць спочива.
До дощового трунку дасть настій
Смак полину у бересту листі.
Згасає зірка в неба голубінь,
Бліду тут задзеркалля ловить тінь.
Вкладає ворон пісню в небеса.
І на поріг ступає Ангел сам.
Задзеркалля. Ангел ночi, з росiйськоi
© Copyright: Сергей Пикарось, 2017
Свидетельство о публикации №117012900698
Свидетельство о публикации №117012900698
Рецензии