Димчо Дебелянов Сиротна песен

   СИРОТНА ПЕСЕН

Димчо Дебелянов
(1887-1916)

Ако загина на война,
жал никого не ще попари –
изгубих майка, а жена
не найдох, нямам и другари.
 
Ала сърце ми не скърби –
приневолен живя сиракът
и за утеха, може би,
смъртта в победа ще дочака.
 
Познавам своя път нерад,
богатствата ми са у мене,
че аз съм с горести богат
и с радости несподелени.
 
Ще си отида от света –
тъй както съм дошъл бездомен,
спокоен като песента,
навяваща ненужен спомен.


Дімчо Дебелянов
Пісня сироти

Якщо загину на війні,
Мене ніхто і не згадає. 
Давно вже мати у труні,
А жінки й друзів я не маю.

Та серце не проллє сльози,
Я в світі начебто в неволі.
За втіху станеться мені
Зустріти смерть у чистім полі.

Моє життя – то біль і сум.
Все, що нажив, усе зі мною.
Моє багатство – вузлик дум
Із мрій, що поряд із бідою.

Лихих зазнав чимало днів,
Прийшов безхатьком, й так зникаю,
Спокійно, як і цей мотив,
Який назавтра й не згадають.


Красимир Георгиев  http://www.stihi.ru/2012/11/28/9792