Чорна дiра

Наш світ невпинно котиться у прірву,
у чорну всезростаючу діру.
Чи ж можна подолати кляту вирву?
Як людству оминути ту мару?

Все більше лицемірства з кожним роком,
із кожним днем у світі більше зла.
Не стали війни для людей уроком,
темніша стала й так густа імла.

Із кожним днем наш світ стає сірішим,
зачахла поміж люду доброта.
Сховалась щирість у глибоку нішу,
немає усмішок, на лицях пустота.

Так, світ невпинно котиться в безодню!
Давно вже пройдена порядності межа –
хтось низько вам вклоняється сьогодні,
та завтра в спину увіткне ножа.

Із кожним днем нові теракти, звірства…
Армагеддону незабаром час.
Заручники гріха ми й лицемірства
і діри чорні поглинають нас.

Весь світ немов здурів, усі безликі,
тут без різниці вік, освіта, стать…
Бездушшя виродки й моральності каліки,
ми все я вся готові продавать.

Все робим вигляд знатного вельможі,
читаєм Біблію, Тріпітаку, Коран…
Та нам навряд чи щось вже допоможе,
нас поглинає бездуховності діра…

січень 2017