Чомусь заплакала зима... Елена Каминская7

                http://www.stihi.ru/2017/01/22/12588


Оригінал:


Чомусь заплакала зима,
І снігу залишки у бруді...
Мені б вдихнути повні груди
Життя твого. А ні...нема...

Немає поряд. Десь ти є...
У вікнах світло.Як дізнатись?
Дзвінок у двері, тільки натиск...
А чи зозуля ще кує?

Чи вже забула, скільки літ
Було тобі доволі важко
Переставляти биті шашки,
За ту, якій іще болить...

Вікно зашторено тоді,
Коли утомлені невзмозі
Себе віддати, ніби дозу
Для профілактики надій.

Та ти чекаєш, і тому
Знайду! Невпевненість - в багнюку!
І каблучків бентежний стукіт
Коханням стрілить у пітьму.


Перевод с украинского Светланы Груздевой:


И вновь заплакала зима,
Остатки снега сбив к запруде.
А мне вдохнуть бы полной грудью
Всю жизнь твою,…схожу с ума?

Да, нет тебя со мною, вот…
И в окнах свет. И как понять мне?
Звоночек в дверь, несильный натиск…
А что кукушка: всё куёт?

Иль позабыла, сколько лет
Невмоготу тебе, дурашка,
Переставлять по жизни шашки
За ту, которая болит…

Окно за шторой цвета беж,
Когда нет силы по морозу
Себя отдать, как будто дозу
Для профилактики надежд.

Ты ждёшь и, значит, потому
Найду! Сомнения – в болото!
И каблучков тревожный топот
Любовью выстрелит во тьму.


Аватар Автора оригинала