Сонця багряна пляма
На землю впала наче брама,
На день миналий,
На день останній,
На тінь кохання.
Я в жалЮ,я в плачУ
Із тихим мовчанням,
Та за що я плачУ,
За яке злодіяння?
Та чому ж я мовчу,
Лиш мовчу на прощання.
Вітер б'є по лицю,
Огортає печаллю,
Як забути оцю
Ніч страшну,ніч страждальну,
Як дожити до рання?
А сонце все не сходить безжально,
Забере хай моє горе-бажання!
Хай живе,хай як є,
Хай спіткає його те,що маю,
Хай пізнає такий,смак гіркий розставання.
Неминуче серце мучить
Як згадала,як благала
В тиші ночі,що не хочу
Далі бути,далі жити.
Як забути,як простити?
Кілька днів уже минуло,
Та все тяжко,як і бУло.
Як билинка на просторі,
Я дівчинка,що без долі.
Все забрало,що спіткало,
Все пропало,повтікало.
Сонце й зорі на просторі,
Лиш їх маю в своїй долі.
Розставання
© Copyright: Юлия Липка, 2017
Свидетельство о публикации №117012811399
Свидетельство о публикации №117012811399
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.