Я заховав всі твої сліди
Тонкої водою весняною рікою.
Ти повела всі свої і мої
Ночі і дні і слова за собою.
Йди в дальній світ, на одну з тих планет,
Ту неспокійну, що дивиться на нас,
Одну таку, що несе твій портрет.
Зіткнемося знову прямо тут і зараз
До першої весни.
Крила твої палахкотять бідою,
Ти даєш день і спалюєш вогнем.
Твій поцілунок затяг завiсой.
Світло догорить і спочатку почнемо.
Я втрачав спокій як в перший раз,
Краще б не знав і не бачив такої.
Сонце впаде і вийде наш час
Ти відлітатимеш і не візьмеш з собою
До першоi зiрки украинская версия
© Copyright: Сергей Трикстер, 2017
Свидетельство о публикации №117012810830
Свидетельство о публикации №117012810830
Рецензии