Мне так знакомо было счастье,
Сбывались все мои мечты.
И вдруг обрушилось ненастье,
Когда мне «Да!» сказала ты…
(Из стихотворения Сергея Рэфа
«Нет ничего коварней страсти»)
Цього чекав давно – роками,
На скронях – біла сивина...
Набридли вже кардіограми.
Не до жінок… Не до вина…
До НЕЇ теж прийшла хвороба –
Маразм старечий і склероз.
Сказала «Так!»… Смішна особа!..
Запізно вже кричати «SOS!»
Колись просив руки , – сміялась:
–Мені лиш сорок, зачекай!
І ось нарешті обізвалась…
Життя ж позаду… Прощавай!
Колись просив руки Iронiя
© Copyright: Бурчак Ворожбянский, 2017
Свидетельство о публикации №117012706917
Свидетельство о публикации №117012706917
Рецензии