Круки криком сiють тугу
В серце вкраплюють отруту…
Круки крають небокраї,
Болем в серці промовляють…
Марять хмари над землею…
Серце знає щем-пустелю…
Закривають хмари просинь…
Про Любов сердечко просить…
Між землею й небом – вітер…
Серце мріями зігріте…
Вітер дме, з думками грає,
З серця в серце шлях сплітає…
Круки криком сіють тугу…
Оминає серце згубу…
Вітер круків розганяє…
Серце про Любов співає…
26.01.2017
Свидетельство о публикации №117012706023
Бо весну вже відчуває...
Вірш цікавий, дякую!
Бурчак Ворожбянский 27.01.2017 15:52 Заявить о нарушении