И снова липа зацвела...

  І знову липа зацвіла...
  Чар-зілля літнього кохання.,
  До річки,-в літку ,-я прийшла,
  Щоб душу,-вилити,-дорання!
     Липа буяла і цвіла,
     П'янкими подихами літа,
     Тебе зустріла,і пройшла,
     І серцю більше,-не радіти...
  А попереду,-йшла вона,
  Моя розлучниця,йшла сита,
  І збоку,-бігало хлоп'я,
  Біляве,грязнеє,не вмите...
    То біль твоя,і біль моя,
    То твоя радість,твоя туга,
    Оте ,-писклявеє ,-хлопья,
    То  сум мій, то твоя вина,
    То гріх твій,і то наша мука.
  Вона,- ізкоса,- погляда,
  І хоче поглядом спалити,
  Вона ж то винная сама,
  ЇЇ ще можно полюбити!
     Взявши на руки сина ти,
     Йшов попереду,-оглянувся,
     Я знаю,-лиш тебе поклич,
     Ти б білим лебедем ,-вернувся.
  Тебе лиш вчора,-прогнала,
  А ти благав,-благав,-не гнати,
  Та синьооке хлопченя,
  Між нами,-вік буде,-стояти!!!


Рецензии
Добрий ранок, Ірина!
Повчальна історія життя, ранні печалі і спогади. Початок вірша - дуже добре, завершення - наводить на сумні роздуми. Хочеться позбавитися від них і побажати Вам щастя!
Вірші на українському я не пишу, але добре розумію і люблю його.
Спасибі!

Ю.Алтайцев   02.04.2017 12:24     Заявить о нарушении
Дуже рада знайомству з Вами!Щиро дякую за побажання!І Вам всього найкращого!

Ирина Пиньковская   02.04.2017 12:34   Заявить о нарушении