Розкисла зовсім,геть розкисла...
Мабуть погода в тім вина,
Що на душі моїй так млосно,
І що оп'ять у ній,-зима...
А було ж літо,скільки було літа,
І скільки щедрості було тоді,
Душі хотілося співати,і радіти,
І низько поклонитися ,-землі!
Ми були поряд,було все так просто:
Вечеря і сніданок,-на столі,
Скінчилось все...І на душі,-так млосно,
Зима в душі моїй...Зима в моїй ,-душі!
Зима в душе...
© Copyright: Ирина Пиньковская, 2017
Свидетельство о публикации №117012509457
Свидетельство о публикации №117012509457
Рецензии