Я дивлюсь неозброенним оком,
як мене оточила смага,
я прямую неквапливо кроком
i шукаю найкращi слова.
Щоб тобi розповiсти всiм серцем,
як болюче проходить життя,
як гризе бiль палаючим перцем
i кружляе навколо смiття.
В окуляри озброю я очi,
пошукаю важкий пилосос
i людей я до щастя наврочу,
щоб майбутне для людства знайшлось.
16.01.2017г.
I людей я до щастя наврочу
© Copyright: Виктор Антохи, 2017
Свидетельство о публикации №117012502568
Свидетельство о публикации №117012502568
Рецензии