Охоронцю Ночi

свічка світлом ранить
виплакатись хоче
що потрібно пане
Охоронцю Ночі

чи душі напитись
солов'їних трелей
чи жалі розбити
об небесну стелю

чи ножі гострити
тихо наче шашіль
чи молитву шити
на надії наші

хто живе війною
той бідою зветься
кровію святою
серце запечеться

а воно як поле
маків що толочать
не ходи тим болем
оминай панотче

там чужих немає
тільки рідні діти
інших я не знаю
багряніших квітів

інших не тримаю
хочеш поділюся
де вітрів ховають
і як сльози ллються

он біжить остання
доганяє втрату
через покарання
вістоньку прокляту

вістоньку чорнішу
за твій плащ беззорий
вже не в силах більше
не ділитись горем

а як є у тебе
слово для відради
поділися з небом
наче димом ладан

хай воно вдихає
вилите із ртуті
всіх що відлітають
все що не забути

24 Січня, 2017


Рецензии
"хто живе війною
той бідою зветься..."
Хто зрозуміє нашу біль?.. Хіба що небо...
Швидше б позбутися вже тої біди...
Неймовірний твір!..

Ольга Глапшун   25.01.2017 13:09     Заявить о нарушении
Олю,
В єдності сила народу... - от якщо вона наступить - ми переможемо.
Але боротьба триває, але надія жива...
З теплом,
ЛЮ

Юрий Лазирко   25.01.2017 17:40   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.