На краю дороги
Старий і корявий та й ще одинокий.
А колись бувало тут росла діброва
И колись літала тут козацька слава.
Десь тут недалеко стояла криниця.
З неї брала воду знатная дівиця.
Зранку залицявся козачок чубатий.
Ніччю цілувались там десь біля хати.
І був той дубочок молодий, високий
Та вже пролетіло так багато років.
Десь поділись коні та воли з возами
Та нема вже дівки з тими козаками.
Стоїть у дороги старий дуб високий.
Навкруг чисте поле скільки бачить око.
Де ж ота дівчина, де козак чубатий?
Вже нема криниці та немає хати.
А навколо дуба все ж життя вирує.
Новеє людинство в полі хазяйнує.
Та бува під дубом сядуть для спочину.
Заспівають пісню про тую дівчину.
Як та дівчинонька ходила по воду
І як козаченько задививсь на вроду.
Як з криниці достав золоте відерце.
Загубив на віки своє палке серце.
Свидетельство о публикации №117012302280