Ветеранам МВС
Можливо, вас романтика вела...
Ви не роботу,службу обирали...
Між ними є різниця немала.
Час ненормований: як в будні,так і в свята.
Для вас усі були робочі дні.
І в мирний час ви всі були солдати,
Завжди готові в бій, як на війні.
Нічні"Тривоги","Громи" і "Заслони",
"Набати","Перехвати" знали ви.
Так нелегкі ті зірки на погонах,
Що за роки на плечі вам лягли.
Щодня у справах, версіях, тривогах...
То розкриття,то розшук,патрулі...
То виклик на подію-знов дорога...
Життя людей і спокій берегли.
Лиш для сім'ї часу не вистачало...
Ви не встигали додивитись сни...
На службу мчали,як ще діти спали,
Вертались,коли спали вже вони.
На службі ви не тліли,а горіли,
І справі віддавались,як могли...
Домашні вас,часом,не розуміли...
Все ж для дітей ви прикладом були
Сумлінності,і честі,і відваги,
Любові до життя і до людей,
Як лицарі великої звитяги,
Як носії найсвітліших ідей.
Так,ви недокохали,недоспали,
Для дому невловимі ви були.
Дружини й діти більше вас чекали
Та створювали вам міцні тили.
Із святом вас, солдати-ветерани.
Здоров'я вам, затишку повсякчас,
Нехай не ятрять душу давні рани,
Хай рідні бережуть і люблять вас.
10.11.2016р.
Свидетельство о публикации №117012209587