Увосень

Восень зноў плача бясконца,
Дождж разбудзіў цішыню.
Знікла за хмарамі сонца,
Промні пакінуць зямлю.

Лецейка ўспомнім і спёку,
Кветкі духмяных рабін,
Водар мы чулі здалёку,
Нам не забыць тых хвілін.

Жоўтымі будуць нізіны,
Дрэвы ў садочку, кусты.
І паплывуць успаміны
Сярод лістоты, слаты...


Рецензии
Ганна! Вельмі прыгожа. Камусьці можа і няўтульна ад непагадзі і слаты, а мне наадварот... І асабліва, калі пашчасціла чытать такія вершы, як чытаю сёння.
Дзякуй за вершы.
З павагай.

Людмила Воронова Супрун   30.11.2017 10:13     Заявить о нарушении
Шчыры дзякуй, Людміла!:-)

Анна Атрощенко   30.11.2017 15:38   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.