Осінь. Шалений вітрисько
З неба витрушував грози.
Скидала береза листя
Схоже, чомусь, на сльози.
Сердешна, напевне, знала,
Що буде коротким вік,
Сльозами весну стрічала,
А люди казали - сік.
Вітром гілля обламало,
Звернуло верхівку набік.
Із гілки життя стікало,
А люди казали - сік.
А люди його збирали,
Ятрили рани беріз,
Ховали в сирі підвали
Банки консервованих сліз
Сльози
© Copyright: Светлана Зыкова 4, 2017
Свидетельство о публикации №117012106284
Свидетельство о публикации №117012106284
Рецензии