Точне попадання в iнцест. Пролог роману

Оксамитова осінь обіймала руки і плечі Ростислава... Запах яблук і вишневої лози задурманював його серце. Було так тепло і святково від щебечущей у саду, ніби метелик, дружини, бажаної і прекрасної, чия кров вирувала й кипіла, немов джерельний витік, в ньому самому! Та єдина... Оксана, яка змогла подарувати йому щастя...

 

Але найголовніше, чарівне і неймовірне диво на Землі — Великий і довгоочікуваний подарунок Триєдиного Бога - це син Ростислава - Богдан! Богдан Радченко! Він і є вища насолода для його чоловічого, батьківського серця! Рожевощокий карапуз з чорною шевелюрою, синіми, як озеро очима, поцілував батька і обдарував такою посмішкою, якою може ощасливити, лише найдорожчий скарб, син, єдиний син Ростислава, який здійснив всі його мрії. Спадкоємець, відрада гарячого, південного серця. Насолода печалей, його продовження, зустріч з яким він так довго чекав і плекав у серці. Ростислав був людиною веселою і життєрадісною, багатою і знаменитою... Але головним досягненням у житті, був його син Богдан.

 

Ростислав курив свою вечірню трубку і насолоджувався часом, все інше у нього вже було... Він сидів у кріслі, гріючись у променях чудового вересневого сонця, яке віддавало все своє тепло заходу, і пелюсткам улюблених троянд Оксани. Його думки зупинила дівчинка-підліток з довгим, густим, русявим волоссям, що спадає морськими хвилями, відбиваючись гронами калини, блиском вечірніх веселок, вкриваючи теплою покровом її спину і плечі. На старовинній таці вона тримала чашку з ароматною кавою. Руслана була дочкою і племінницею Ростислава.

 

Але як ця історія починалася...