Я не один, коли це треба іншим,
Коли їм хочеться щоб весело всю ніч.
І зустріч лиш тоді, коли не буду лишнім.
Їм хочеться горіть — це певна річ.
Але коли блукаю містом сам я наодинці.
Шукаю очі, хочу щось знайти.
Нема нікого, кожен у своїй домівці.
У річку із чужих проблем не хочуть йти.
І сніг мовчить, роти людські шевеляться беззвучно.
Навушники кричать лиш в пустоті.
Третю годину поспіль лиш з собою нерозлучно.
Самотні — самі довші дні.
Нема людини, яка поряд буде.
Велике місто, аж мільйон людей.
У кожного свої проблеми мутні.
Моя проблема, що немає саме тих очей.
***
© Copyright: Ваня Брикулець, 2017
Свидетельство о публикации №117012111210
Свидетельство о публикации №117012111210
Рецензии