В барі дим.
Вже пусто, скоро зачиняють.
День вже на порозі.
Сам собі всю ніч вже каюсь.
Очі запалали.
Капає з них кислота сумна.
Очі хочуть інше.
Щоб більше не було вина.
Серце може.
На колії поставить знов.
Ввімкнуть машину.
Завести поламаний мотор.
Дійшов до крику.
Та рот доводиться закрить.
Душа відкрита.
Прийдіть, та спробуйте її відмить.
Сісти в машину.
Та їхати 120 і без прав.
Сміятись дико.
Розтратив все,що так беріг і мав.
Знайти одну.
Я довго намагався, та не зміг.
Душу відкрив.
Заходьте! Я не боюся ядовитих змій.
Кажіть слова.
За спинами їх кажуть рідні і чужі.
Не так важливо.
В очі брешуть майже всі.
В барі дим.
Я сам, з бридким шансоном і свиньми.
Не знать нікого.
Шанс залишитись людьми.
***
© Copyright: Ваня Брикулець, 2017
Свидетельство о публикации №117012111199
Свидетельство о публикации №117012111199
Рецензии