"Добрий ранок" - прилітає до чужих дверей.
Сонце будить посмішку медово-сніжну.
Поряд очі лиш, нема грішних людей.
Я побачу крізь багнюку постать ніжну.
Примарна мить звела людей чужих.
Їх ріжуть кілометри льодяних доріг.
І тільки ангел на плечі похнюпивсь. Зтих.
Він розуміє - не врятує і найшвидший біг.
Все замело, не їздять потяги й машини.
А може їздять, та квиток розстав в кишені. Більш нема.
Ти засинай та прокидайсь без мене.
Колись співав один хлопчина - "Спи собі сама".
***
© Copyright: Ваня Брикулець, 2017
Свидетельство о публикации №117012111165
Свидетельство о публикации №117012111165
Рецензии