Из Лины Костенко. Ты вчера уехал... Перевод

Вчера ты уехал, ты  только уехал вчера,
а мне уже будни диктуют дожди и дожди.
И где же тут взять для дум равновесье чела,
Для грусти сутулой-непродождимы плащи?

Себе говорю:-Не так это много-неделя.
Ну, что же-неделя! И не такие бывали дни.
Тебя вспоминая, я как у костра вдруг согреюсь.
Дожди затянулись. Надолго, похоже, они.

Дороги размыто , и слышится крик журавлиный.
И ночь миновала, а сон не принёс забытья.
Теперь не могу без тебя ни минуты, любимый.
А как-то жила, я ведь раньше жила без тебя!
       

         ОРИГИНАЛ:

Ти вчора поїхав,ти ж тільки поїхав вчора,
а вже мені будні диктують дощі та й дощі.
І де ж мені взяти для дум врівноважені чОла,
для смутків сутулих - непродощимі плащі?

Вмовляю себе,що тиждень- це так небагато.
Ну, що таке тиждень? Були й не такі тижні.
При згадці про тебе я гріюсь, немов при багатті.
Дощі зарядили, такі затяжні- затяжні.

Дороги розмиті, і чується крик журавлиний.
І ніч проминула, і сон не приніс забуття.
Тепер я не можу без тебе прожити й хвилини.
А якось жила ж я усе попереднє життя!