Обробка твору В. Забіли
«Ой, біда мені, біда»
Ой, біда мені, біда з чорними бровами.
Ой, куда. мені, куда діватися з вами!
Часто, часто в горі я долю проклинаю.
Од чого ж біда моя? Чорні брови маю.
Приспів
І без горя горе тут вродиться з тоскою,
Як дівчатонька почнуть жартувать зі мною.
Ох, дівчатонька, мене ваша ласка муче.
Молодого зажине у ліса дрімучі.
Приспів
Не люблю я вас за те, що в вас тільки й мови,
Що у мене, козака, дуже чорні брови.
Знайте ж, милі, не для вас чорні я кохаю.
Не для вас я кожен час кудрі завиваю.
Приспів
Є у мене, козака, не по вас голубка.
Пишна, гарная така: то козацька думка.
Побіжу я од дівчат далеко за гори,
Заховаю я від них мої чорні брови.
Приспів
Брови, брови, в радість ви рідним і чужому.
Тільки горечко мені з вами, молодому.
Ой, бiда менi
© Copyright: Евгений Рослик, 2017
Свидетельство о публикации №117011905642
Свидетельство о публикации №117011905642
Рецензии