...і побачиш ти шлях з сторінок замальованих
олівцями надій...
Чи любові пером...
Не важливо...для тих, що чужими поховані,
і тепер вигрівають у пам'яті ром
з невідомої Куби...
Нікому не хочеться
поринати у надто приховану суть
того ляку, який за зірками волочиться,
ніби бачить у травні до лютого путь.
У світи...
У первинні для долі іронії
хтось крокує до серця твого босоніж,
і, отримавши ключ від чужої гармонії,
витягає з кишені нагострений ніж...
Він не згасне допоки ті зорі відблискують
і міняють останніх речей кольори,
щоб на випраній шкірі завершити рискою
сни дитинства, занурені в темряву гри.
То ж світи, не світи - в сторінках замаскованих
ти відчуєш людського мерзенний продром,
і порвеш павутиння доріг замальованих
олівцями надій...
Чи любові пером.
Вибiр iнструменту
© Copyright: Александр Ноцкий, 2017
Свидетельство о публикации №117011910563
Свидетельство о публикации №117011910563
Рецензии