Мрiяла матiнка...
Сину і дочці, легке майбуття...
На заробітки подалась в неволю -
Тут, на чужині, пробігло життя.
Діти росли, мали все, що потрібно -
Вчитись, вдягнутися, їсти і пить...
Мати і вмерти за них була згідна,
Скільки їй сліз довелось тут пролить!
Скільки ночей вона тут не доспала -
Серце в журбі розривалось не раз...
Думка одна лиш на світі тримала -
Прийде щасливий і світлий той час!
Вивчаться діти і стануть на ноги,
Будуть робить - допоможуть і їй...
З вірної лише б не збились дороги,
Тільки б не зрадили єї надій!
Бога просила, молилась до неба,
Щоб зрозуміти життя допоміг...
Щоб захистити змогли вони себе,
Щоби невинні їх душі зберіг!
Що ця нещасна зробить могла більше?
Лише думками до дому летіть...
Лише чекать повернутись скоріше -
Діток своїх обіймать і любить!
Свидетельство о публикации №117011706619