Що дня межу свою якусь проходив,
Від кількості думок сивіє голова,
Не передбачишь ти мій настрій, він не прогноз погоди,
Колись закінчиться сторінка, а колись глава.
Що відбувається- я в книжці помічаю,
Від випадків помарок більш орегіналу,
Але радію я тому, що у житті я маю,
Навіть тоді, коли я маю почуття астралу.
І сидячи все вищє я працюю,
Ні де не бачно впевненості краю,
На сторожі життя твого чергую,
Себе не шкода, томущо я тебе кохаю.
Межа життя тонка, як жінки волос,
І обережно ходячі можливо ти зірвеш,
Живу я тільки, щоби почути голос,
Живу я миттю, що в обійми ти мої прийдеш.
з тобою
© Copyright: Дмитрий Кальной, 2017
Свидетельство о публикации №117011509612
Свидетельство о публикации №117011509612
Рецензии