А за вікном без двох хвилин зима
І вітер заметіллю в шибку дує.
У домі я без двох хвилин сама,
Кричить душа, однак, навряд її хтось чує.
Планетою крокує рік Новий
Вже скоро стрілки біля півночі зійдуться.
Всміхається у вуса Сніговій –
У нього кожному дари в мішку знайдуться.
Що дарувать мені? Тут просто все, дідусю!
Не треба діамантів та авто багатих.
Самотньою лишитися боюся,
Тож подаруй можливість просто ПОКОХАТИ!
….Роки минули. Сивина на скронях
Нагадує – в дорослих нема дива.
Однак, хтось гріє крижані долоні
Мої. А я – кохана і щаслива.
Мораль у тім, що навіть віком зрілі
Тоді, як сиплють снігом небеса
Можуть знайти у ялинковім гіллі
Такі омріяні, казкові ЧУДЕСА!
14, 01, 2017 р.
Без двох хвилин зима
© Copyright: Татьяна Онищук, 2017
Свидетельство о публикации №117011407556
Свидетельство о публикации №117011407556
Рецензии