Обробка твору
М. Костомарова «Метіль»
Вітер розгуляв на волі.
Снігом заметіло в полі.
Вітер свище
То к землі, то вище.
Вітру дав би мені крила,
Ніщо б мене не спинило.
Мені б крила –
Чекай мене, мила.
Злечу з широкого поля
К двору, де росте тополя.
Як то сонце
Загляну в віконце.
Я все розкажу дівчині
Як то тяжко сиротині.
Сльозьми плаче
Серденько козаче.
Де ти, моя чорноброва.
Скажи ласкавеє слово.
Жду дні й ночі
Твої ясні очі.
Метiль
© Copyright: Евгений Рослик, 2017
Свидетельство о публикации №117011402232
Свидетельство о публикации №117011402232
Рецензии