Сержук Сыс Втрата, з бiлоруськоi

Сержук Сыс
http://www.stihi.ru/2009/10/07/2743

Не одна тільки ти маєш гриф
              “незворотна  утрата ”,-
Загубилось вже  безліч людей
              у життя болотах,
Але першою ти серед тих,
              перед ким винуватий,
Що згубив і не зміг,
              і знайти не здолаю, о жах!
Можна зразу урізатись в стіну
              й вікна не впізнати,
Можна битись в вікно
              і вважать його муром товстим,
Можна просто не жити
              чи втрати всі опанувати,
Тільки хто в цім князівстві
              постане княжною над ним?
Більше смерті  ненавиджу
              виключну логіку смерті,
Втрата – ніби маленька, як смерть,
              і таки ж абсолют,
Пляма ця, що з душі ні не змити,
              ні стерти,
І даремно здирати,
              бо сутністю робиться бруд.
Існування твоє,
              як сукупність відомих молекул,
Слово - магія
              тільки за межами нинішніх днів,
Але я відшукаю тебе,
              десь на зламі віків, десь далеко,
В унісон щоб з тобою
             подихати навіть без слів.
Я знайду тебе там,
              де до болю стерильно і біло,
Де потреби брехати нема, не на часі хитрить,
І назвуть цю хмаринку
              князівством нас двох ошалілих,
Де крім нас із тобою
              лиш боги та буйні вітри.