Сміється знов прозоре небо
І день такий, як був тоді,
Коли я вперше йшов до тебе,
Як ми були ще молоді!
Цвіте акація врочисто.
С тобою нам ще мало літ,
Плетем з років собі намисто,
Та опадає долi цвіт.
Минають ночі смерекові.
Нам ще цвісти багото літ.
Сміються очі волошкові,
Як і прекрасний наш політ.
Іде назустріч мить остання...
Сміється небо запашне.
Вічне, з тобою лиш кохання,
А все мине, мине, мине!
Плетем з рокiв собi намисто
© Copyright: Алжелис, 2017
Свидетельство о публикации №117011309987
Свидетельство о публикации №117011309987
Рецензии