Падає з неба краплина води
крихітна, біла і кришталева;
вітерцем її занесло сюди,
шле „Привіт” Зима-Королева.
Білий кришталь падає густо,
собою усе навкруги накрива;
навулиці стає зовсім пусто,
вітер під вечір більш завива.
А зранку чекає на всіх
казка чарівна й зимова;
сугробами скрізь лежить сніг,
у кожної гілки біла покрова.
Сніжки та санки летять,
виростають сніговики чудові.
Чобітки від морозу скриплять,
який робить узори льодові
на вікнах, де когось чекають
й затишок та любов зігріва.
Сніжинки на віях зникають;
знову метелиця усе засіва.
Зима
© Copyright: Людмила Глазкова, 2017
Свидетельство о публикации №117011304677
Свидетельство о публикации №117011304677
Рецензии