Наслiдок
Розумними словами, музикою грубою
Ти, певно, і не думав про турботу,
А ще не думав ти про те, що ці слова моєю стануть згубою.
І запустив ти мислення мого процес,
І змусив очі в небо підіймати,
Але тепер вірші пишу я про інцест,
Тепер я в ігри хочу грати.
Ти думав, що в мені знайдеш ти друга,
Агностиком мене назвав.
І як гнітила мене та напруга
Від незнайомих слів, від того, що емоцію мою ігнорував!
Ти чути писку внутрішнього мого звіра не хотів,
Того, що виживати мене змушує.
Тепер і не згадаю, що тоді на вухо тихо белькотів,
Тепер я не дозволю спокій мій порушити.
Тепер я бачу те, чого не помічала
Чи не хотіла помічати, та яка ж різниця...
Я знаю лиш одне: якби перед тобою зараз я стояла,
Втопитися могла б в розширених твоїх зіницях.
Свидетельство о публикации №117011208159