У твоїй сутності
Незабутності
І гарячого чаю,
Чайок над Дніпром,
Я все втрачала.
Відчаєм
І, зазвичай, печаллю
Огортала свої думки.
Який на смак твій гнів?
Якої форми відчай?
Ти кличеш не мене,
То й що? Це звично.
Теплична квітка
Без неволі не живе,
Але ж я - дичка,
І заживе,
І так все вже
У стрічках
Заплакали та заплювали
Ще давно.
А в ножицях сьогодні
Мої руки
Поруки розрізають на шматки,
На букви
"Л", "Ю", "Б" та звуки
Того голосу розлуки.
Я теж. Вже не...
Ці остогидлі "Л", "Ю", "Б".
Л, Ю, Б
© Copyright: Алина Вороневич, 2017
Свидетельство о публикации №117011200707
Свидетельство о публикации №117011200707
Рецензии