Зов Деметри

Замітає  п'яний  травень  білим  цвітом
Всі  подвір'я,  і  дороги,  і  шляхи.
Цілі  хмари пелюстків  летять  за  вітром,
Наче  з  вирію  далекого - птахИ.

Нам  додому,  нам  до ДОМУ  кілометри,
І  вкриває  серце  холодом  зима.
Всім  по  світі,  кому  більше,  кому  менше,
І - назавжди  тим,  кого... уже нема...

Відцвітають  по  садах  холодні  мяти,
Заростають  по  подвір'ях  спориші.
Сиротинами  скучають  білі  хАти,
Для   яких  – мої   закохані   віршІ.

Нам  додому,  нам  до  ДОМУ  кілометри,
Де  дитинство,  наче  мальва  край  вікна,
Гомонить  піснями  матінки – Деметри
Про  Вітчизну,  що  в  житті  навік  одна.


Рецензии
Видно справная хозяйка:
Дом, Бурёнка не худа,
Гуси, куры, тарантайка
И горилка хоть куда.

С пожеланием приятного творчества!

Волков Илья   12.01.2017 22:31     Заявить о нарушении
Сало, мальвы, рушники,
Вот куда на шашлыки!

Спасибо, Илья, горилка действительно хоть куда - 55 градусов.
Проверено местными "пивоварами".

Вам тоже радости от творчества.

Валентина Козаченко   12.01.2017 23:19   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.