Лина Костенко Был Ирод, и была Иродиада

Лина Костенко «Был Ирод, и была Иродиада …»
(перевод Владимира Туленко)

Был Ирод, и была Иродиада. 
И Саломея, доченька, была. 
Как попросили, так она и радо 
Им голову на блюде подала.   

Так царь велел, и мама повторила.   
И жрец косматый огласил указ. 
Она, не умная,  как говорят – дебильна,      
Пустилась в непристойный адский пляс. 

Царевична! Танцуешь виртуозно.   
Созданьице! В экстаза забытьи,
Как ставишь ты игриво, грациозно 
На белый мрамор ноженьки свои! 

… И голову, где волосы по плечи
Им подала, как вы – стакан вина.
А то, что это голова Предтечи, -
Так что в том понимать она должна?
 
* * *
Ліна Костенко «Був Ірод, і була Іродіада …» 
 
Був Ірод, і була Іродіада.
І Саломея, дочечка, була.
І їй сказали, то вона і рада,
і голову на блюді подала.

Так цар звелів, і так сказала ненька.
Так говорив і той кошлатий жрець.
Вона й пішла, раденька, що дурненька,
у той страшний розгнузданий танець.

Царівночко! Танцюєш віртуозно. 
Створіннячко! В такому забутті
як ставиш ти грайливо й граціозно 
на білий мармур ніжки золоті!

… І голову, в тих кучерях по плечі,
їм подала, від крові аж хмільна. 
А що була то голова Предтечі, –   
то що у цьому тямила вона?