Розстелило небо покривало ночі,
Зіроньки сіяють, ніби ясні очі,
Світяться доріжки місяця сріблясті
І блукають тіні сіро-попелясті.
Соловей затьохкав в лузі на калині,
Колихає вітер трави у долині,
Мов зеленим шовком ті плескають хвилі,
Між собою шепчуть, наче любі милі.
Так красиве з зірок ночі покривало,
Ніченька коротка,чом іі так мало?
Скоро уже обрій розцвіте світанком,
Золотеє сонце привітає з ранком.
І покине тиша на весь день простори.
Пісня знов поллється на ліса і гори,
Розмалює небо сонячним промінням.
І впаде на ниву золотим насінням.
Це весна співає, садить і плекає,
Наче рідна ненька діточок кохає,
Пісня жайворонка днями забавляє.
Вночі колискову соловей співає.
І красива, щедра розквітає нива.
Щоб родина кожна тут була щаслива.
Сонечко світило і пісні лунали,
А ночами ясні зірочки сіяли.
(фото з інтернету)
Веснянка
© Copyright: Любовь Москаленко, 2017
Свидетельство о публикации №117010908997
Свидетельство о публикации №117010908997
Рецензии