Одна в квартирі.В вікна виглядаю.
Хоч певно знаю:не буває див!
Кого чекаю?Звідти не вертають,
Куди пішли всі, хто мене любив.
Позаду в мене-втрати,втрати,втрати,
На пам'ятниках надписи сумні....
Можливо,перед кимсь я винувата.
Можливо,хтось заборгував мені.
Простіть мені,як я усіх простила..
Караюсь.Каюсь.Плачу і зову.
Бо вас усіх забуть мені не сила.
І ви живі ,допоки я живу.
Стою тепер оголена,безлиста.
Ніде ні в кім прихистку не знайду.
Перед всіма вітрами беззахисна,
Як яблуня в зимовому саду.
Але я вірю:ось весна настане,
Сад зацвіте в травневому раю.
І скресне крига.Сонечко весняне
Зігріє душу змучену мою.
***
© Copyright: Мария Вахненко, 2017
Свидетельство о публикации №117010908018
Свидетельство о публикации №117010908018
Рецензии
Чудово! Як кажуть , в добрый путь, Машенька !!!
Я ТЕЖ ЧЕКАЮ- " САД ЗАЦВIТЕ В ТРАВНЕВОМУ РАЮ !"
******
Вдохновения, успехов , радости и счастья !
С уважением и любовью !
Елена Козырь 09.01.2017 17:59 • Заявить о нарушении
Я ТЕЖ ЧЕКАЮ- " САД ЗАЦВIТЕ В ТРАВНЕВОМУ РАЮ !"
******
Вдохновения, успехов , радости и счастья !
С уважением и любовью !
Елена Козырь 09.01.2017 17:59 • Заявить о нарушении