Из воды и росы
(Сонет)
Баланс підтримуючи водний
в пекельні спеки й холоди,
сталевість у собі природню
все ж відчуваю в час біди.
Шляхів нема безперешкодних.
Тож, Господи, вперед веди
крізь дні важкі та великодні
туди, що всім нам назавжди.
Борюсь не на чужому полі.
Тримаю отчі рубежі.
В крові синівській не дозволю
й на зерня макове іржі.
А ви з води й роси якої,
що в себе вдома мов чужі?
–––––––
© Анатолій Загравенко.
Свидетельство о публикации №117010904907