Забрали сина знову на війну –
І серце матері в розпуці…
«Хоч думкою до нього я майну…
Щоби із сином бути… не в розлуці».
Забрали сина, сина… на війну
І чи вернеться – те вона не знає...
Не спала цілу нічку… чи одну,
Додому сина із війни чекає.
Не йде робота, вся думками там.
І дні, і ночі молиться за сина.
Як донести бездушним тим катам,
Що він у неї єдиная дитина?
Неначе серце вирвали з грудей,
Неначе руки й ноги відрубали...
А сльози градом, градом із очей –
Її ж надію на війну забрали.
Рікою сльози знов течуть з очей,
Серце – ошмаття, все на друзки рветься.
Ох, скільки ж то недоспаних ночей…
Та вірить: із війни живим вернеться.
08. 01. 2017.
Забрали сина знову на в йну
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2017
Свидетельство о публикации №117010801363
Свидетельство о публикации №117010801363
Рецензии
Дай Бог, щоб повернувся син.
Дай Бог, щоб зустрiч вiдбулась.
З повагою.
А.Назаренко 21.01.2017 03:37 • Заявить о нарушении
Дай Бог, щоб зустрiч вiдбулась.
З повагою.
А.Назаренко 21.01.2017 03:37 • Заявить о нарушении
Дай Бог,щоб всі сини живими й неушкодженими повернулись!Бо для когось він -син...для когось-батько....для когось- брат...племінник.онук і т.д....
Клавдия Дмитрив 16.05.2017 19:09 Заявить о нарушении
Клавдия Дмитрив 16.05.2017 19:09 Заявить о нарушении