Не спотворене...
У кожної медалі є зворотна сторона.
Щось відійшло в минуле, щось лишилося мені.
Прокинеться заснуле, буде світло у вікні.
На те й випробування, щоб лишати борозну -
Та маю сподівання, що між тернів прослизну.
Бо серце неспотворене, і віра - до снаги.
А небо – завжди зоряне, хоч хмари навкруги.
Свидетельство о публикации №117010801362
Напругою який завжди болить
Так! Так - Без Совiстi,
Без правди неможливо жить
Нiколи i - Нiяк!
I не на мить!
Без них народ уже закляк
Вiками, гноблений, кричить!
В очах тих бiль i туга, ї переляк,
А в грудях все за це, завжди, болить.
Кого в землi цiй, тiльки, не було -
Трiпiльцi, скiфи, готи, гунни
А далi знову, знов загуло -
Болгари, авари, хазари, угри,
Потiм люду нового прибуло -
Печенiги, половцi, монголо-татари
Чиє тут, тiльки, не стрiляло дуло
I якi тут тiльки не бували свари
Мабуть цього, нiкому ї не знать,
Хiба, може, тiльки, - небо ї хмари,
Але ж вони завжди, завжди мовчать -
Тому вiкiв нам залишаються, лиш, - чвари.
http://www.youtube.com/watch?v=WyavlVEf-u4
Николай Симинисов 16.12.2019 15:36 Заявить о нарушении
Николай Симинисов 16.12.2019 17:31 Заявить о нарушении