Зима Хурделиця Морози знов лютують
І постріли гарматні чути знов,
За перемогу кров’ю сніг гаптують…
Щодня-бо проливають хлопці кров.
Той сніг гаптований і вишиваний кров’ю
Щодень всім жалю, болю додає.
З молитвою усі, з батьківською любов’ю…
Але чимало їх назад, із поля не встає.
Окопи, посвист куль і знову гаптування...
Гранати рвуться, стогін знову чуть…
Як прикро знати – знов із кимсь прощання…
Як прикро бачити – знов когось везуть.
Як прикро бачити оті всі візерунки
І знати те, хто гине – красен-цвіт…
Коли про мир гітара стогне лунко,
Коли героям – «Многа, многа літ»…
08. 01. 2017.
Свидетельство о публикации №117010801160