Я блимаю віями к сонцю,
Колір червоний стає.
Не світить в чиєсь віконце,
Червоний, бо це вже моє.
Чому таке в світі буває?...
Селом до сільради іду
І спомини не забуваю,
Я подумки знову прийду.
До кожної миті торкнутись
Думкою можу щораз.
Від напасті не відвернутись,
Коли йде ордою на нас.
Бажаю собі терпіння
Мочки навалу здолать.
І в Бозі шукати спасіння,
Така вже моя напасть.
2016.12 23
Я блимаю вiями к сонцю
© Copyright: София Родникова, 2017
Свидетельство о публикации №117010709480
Свидетельство о публикации №117010709480
Рецензии