Зинаида Гиппиус Любовь одна перевод В. Туленко

Зінаїда Гіппіус «Любов одна …»
(переклад Володимира Туленка)

«… Не може в серці жити зрада,
Бо зрад нема –  любов одна!»
1896р


В Душі, яка в нас всеєдина
Любов живе лише одна.
Коли до нас веселка лине,
То смуга з кольорів – одна.

Сім кольорів – сім барв яскравих
Палають там. Любов – одна,
Одна лише, бо не нам з вами
Ця кольоровість їй дана.

В ній фіолетовіть з червоним,
То колір крові та вина,
Смарагдовість листів кленових,
Хоч сяйв є сім, любов – одна.

Немає значення, хто буде,
Кого проколе  він до дна,
Чиє серденько меч розбудить,
Чия в нім буде глибина?

Не розділима, невбиєнна
Живе посеред нас вона.
Непереможено-блажена
Любов, що тільки вам дана.

Переливається, блискуча,
Вся кольорова, - та одна…
Любов охороняє дужче
Св ’ятая єдність – білизна!

*****

Зинаида Гиппиус «Любовь - одна»
«...Не может сердце жить изменой:
Измены нет — любовь одна»
1896 г.
Душе, единостью чудесной,
Любовь единая дана.
Так в послегрозности небесной
Цветная полоса — одна.

Но семь цветов семью огнями
Горят в одной. Любовь одна,
Одна до века, и не нами
Ей семицветность суждена.

В ней фиолетовость, и алость,
В ней кровь и золото вина,
То изумрудность, то опалость...
И семь сияний — и одна.

Не всё ль равно, кого отметит,
Кого пронижет луч до дна,
Чье сердце меч прозрачный встретит,
Чья отзовется глубина?

Неразделимая нетленна,
Неуловимая ясна,
Непобедимо-неизменна
Живет любовь, — всегда одна.

Переливается, мерцает,
Она всецветна — и одна.
Ее хранит, ее венчает
Святым единством — белизна.

Ноябрь 1912
СПБ