По веснi знов прилетять лелеки...
Як тепер там, у Кривому Розi?
Де вона та молодiсть? Далеко...
Та iз ким розсталась по дорозi?
За хвилину пролетiли роки,
В них десятирiччя розкидало –
Помятаю першi своi кроки,
Тi, що моя доля менi дала...
Та вони, як бiль, заходять в душу:
Мов зi мною поряд тато, мати,
Я щаслива, тiльки жаль, що мушу
Зараз iх у думцi обнiмати...
Спогад мiй у серцi, наче iнiй,
Змокнута вiд слiз в руцi хустинка...
Десь далеко, там на Украiнi,
Залишилася моя частинка.
По веснi знов прилетять лелеки
© Copyright: Елена Текс, 2017
Свидетельство о публикации №117010705501
Свидетельство о публикации №117010705501
Рецензии