Небо то веселіє, то знову плаче…
Думка про божевілля холодить кров…
Скільки таких світанків, що ти не бачив,
Як дикий відчай душить мою любов…
На підвіконні холодна вчорашня кава…
Схиблений ранок човгає за вікном…
Хто ж розрізнить наосліп «було» і «стало»
Якщо реальність переплелась зі сном?..
Миті, секунди, хвилини, години, тижні…
Час зупинився… у неба забракло слів…
Скільки разів ти просто міг бути ніжним...
Просто міг бути… і просто не захотів…
Фото из интернета
Скiльки
© Copyright: Алена Серебрякова, 2017
Свидетельство о публикации №117010704386
Свидетельство о публикации №117010704386
Рецензии
Дуже і дуже сподобалось.
Дуже гарно пишите солов'їною.
У мене не виходить.
Тамара Степанова 10.11.2022 09:39 • Заявить о нарушении
Дуже гарно пишите солов'їною.
У мене не виходить.
Тамара Степанова 10.11.2022 09:39 • Заявить о нарушении
На это произведение написано 8 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.