Лина Костенко За грех счастливым быть в не подходя

«Лина Костенко За грех счастливым быть в не подходящий час …»
(Перевод Владимира Туленко)

За грех счастливым быть в не подходящий час,
Раскаяние следует и кара.
Над виражами супер сложных трасс
Я только женщина, подобная Икару.

Растает воск, я в море упаду
И захлебнусь я морем, как тобою.
Вселенской силы личную беду
Твоею нежностью, любимый, успокою

Одела осень на окошки витражи.
Забыться, убежать, не оглянуться.
Способен сделать ты крутые виражи,
И, значит, нам с тобой не разминуться.

*****
Ліна Костенко «За гріх щасливості в неслушний час…»

За гріх щасливості в неслушний час
належиться покута і покара.
Над віражами карколомних трас
я тільки жінка з крилами Ікара.

Розтане віск - я в море упаду
і захлинуся морем, як тобою.
Ції жаги некликану біду
лише твоєю ніжністю загою.

Стоять в шибках осінні вітражі.
Забути все. Піти - не озирнутись.
Ти здатен на смертельні віражі.
Ми не могли у світі розминутись.