Сьогодні я не можу спати,
Бо дивиться в вікно вона
І хоче пісню заспівати –
Моя улюблена Луна.
Тебе світанок проганяє
І хмари хочуть все закрити,
Та не здасися ти, я знаю,
Мені завжди будеш світити.
Удень ховаєшся, до ночі
Ти сили набуваєш знов
І голосу птахів співочих…
Моя Луна, моя любов.
Мої утомлені сплять ноги.
Поклав я руку на живіт
І думав: скоро перемога, –
Дивившись на сріблистий світ.
Я притулився би до тебе,
Як притулився би до неї,
Полинув би з тобою в небо,
Літав над містом, над землею.
Але призначено згубити
Луну, яку мені кохати,
Тому і кожен день не жити,
Тому і кожну ніч чекати.
Тому з тобою ми додому
Підемо завтра через ліс,
Аби, чужий і незнайомий,
Ніхто не бачив наших сліз.
Луна
© Copyright: Даниил Моровов, 2016
Свидетельство о публикации №116123108400
Свидетельство о публикации №116123108400
Рецензии