5-7. А. Пушкин. Сказка о золотом петушке - рус-укр

«СКАЗКА О ЗОЛОТОМ ПЕТУШКЕ»
(стих 5 – из  серии 1-7)
Александр Сергеевич Пушкин (1799-1837 г.) 

                Перевод на украинский язык: Николай Сысойлов



=====================================  Александр Сергеевич Пушкин
=====================================  5-7. СКАЗКА О ЗОЛОТОМ ПЕТУШКЕ

=====================================  (стих 5 – из  серии 1-7)

=====================================  Наконец и в путь обратный
=====================================  Со своею силой ратной
=====================================  И с девицей молодой
=====================================  Царь отправился домой.
=====================================  Перед ним молва бежала,
=====================================  Быль и небыль разглашала.
=====================================  Под столицей, близ ворот
=====================================  С шумом встретил их народ, —

=====================================  Все бегут за колесницей,
=====================================  За Дадоном и царицей;
=====================================  Всех приветствует Дадон...
=====================================  Вдруг в толпе увидел он:
=====================================  В сарачинской шапке белой,
=====================================  Весь как лебедь поседелый,
=====================================  Старый друг его, скопец.
=====================================  «А, здорово, мой отец, —
=====================================  Молвил царь ему, — что скажешь?
=====================================  Подь поближе. Что прикажешь?»

=====================================  — «Царь! — ответствует мудрец, —
=====================================  Разочтемся наконец.
=====================================  Помнишь? за мою услугу
=====================================  Обещался мне, как другу,
=====================================  Волю первую мою
=====================================  Ты исполнить, как свою.
=====================================  Подари ж ты мне девицу,
=====================================  Шамаханскую царицу».


-------------------------------
5-7. КАЗКА ПРО ЗОЛОТОГО ПІВНИКА
-----------------------------------
(перевод на украинский: Николай Сысойлов)

Вірш 5 – із серії 1-7

***

Ось, нарешті, й шлях додому,
Як же радісно Дадону:
З ним дівиця молода.
Знав би – слідом йде біда..

Перед ним – чутки' скакали,
Небилиці розпускали.   
Близь столиці, там де грот,
З шумом стрітив їх народ.

Бачать всі – ось колісниця,
Цар Дадон, а з ним цариця:
Всіх вітає цар Дадон..
Раптом – знову ніби сон:

В сарачи'нській шапці білій,
Весь як лебідь посивілий,
Давній друг його, скопець.
«А-а, вітаю, мій отець, –

Мовив цар йому, – що скажеш?
Йди поближче. Що накажеш?»
— «Цар! – всміхається мудрець, –
Розрахуймось – і кінець.

Пам'ятаєш? За услугу
Обіцяв мені як другу
Волю першу ти мою
Вмить здійснити, як свою.

Подари ж мені дівицю –
Шамаханську цю царицю».

***
Николай Сысойлов,
30-31.12.2016

============


С ударениями
-------------------------------
5-7. КА'ЗКА ПРО ЗОЛОТО'ГО ПІ'ВНИКА
-----------------------------------
(перевод на украинский: Николай Сысойлов)

Вірш 5 – із серії 1-7

***

Ось, наре'шті, й шлях додо'му,
Як же ра'дісно Дадо'ну:
З ним діви'ця молода'.
Знав би – слі'дом йде біда'..

Пе'ред ним – чутки' скака'ли,
Небили'ці розпуска'ли.   
Близь столи'ці, там де грот,
З шу'мом стрі'тив їх наро'д.

Ба'чать всі – ось колісни'ця,
Цар Дадо'н, а з ним цари'ця:
Всіх віта'є цар Дадо'н..
Ра'птом – зно'ву ні'би сон:

В сарачи'нській ша'пці бі'лій,
Весь як ле'бідь посиві'лий,
Да'вній друг його', скопе'ць.
«А-а, віта'ю, мій оте'ць, –

Мо'вив цар йому', – що ска'жеш?
Йди побли'жче. Що нака'жеш?»
— «Цар! – всміха'ється мудре'ць, –
Розраху'ймось – і кіне'ць.

Пам’ята'єш? За услу'гу
Обіця'в мені' як дру'гу
Во'лю пе'ршу ти мою'
Вмить здійсни'ти, як свою'.

Подари' ж мені' діви'цю –
Шамаха'нську цю цари'цю».

***
Николай Сысойлов,
30-31.12.2016