2-7. А. Пушкин. Сказка о золотом петушке - рус-укр

«СКАЗКА О ЗОЛОТОМ ПЕТУШКЕ»
(стих 2 – из  серии 1-7)
Александр Сергеевич Пушкин (1799-1837 г.) 


              Перевод на украинский язык: Николай Сысойлов


=====================================  Александр Сергеевич Пушкин
=====================================  2-7. СКАЗКА О ЗОЛОТОМ ПЕТУШКЕ

=====================================  (стих 2 – из  серии 1-7)

=====================================  Шлет за ним гонца с поклоном.
=====================================  Вот мудрец перед Дадоном
=====================================  Стал и вынул из мешка
=====================================  Золотого петушка.
=====================================  «Посади ты эту птицу, —
=====================================  Молвил он царю, — на спицу;

=====================================  Коль кругом всё будет мирно,
=====================================  Так сидеть он будет смирно;
=====================================  Но лишь чуть со стороны
=====================================  Ожидать тебе войны,
=====================================  Иль набега силы бранной,
=====================================  Иль другой беды незваной,
=====================================  Вмиг тогда мой петушок
=====================================  Приподымет гребешок,

=====================================  Закричит и встрепенется
=====================================  И в то место обернется».
=====================================  Царь скопца благодарит,
=====================================  Горы золота сулит.
=====================================  «За такое одолженье, —
=====================================  Говорит он в восхищенье, —
=====================================  Волю первую твою
=====================================  Я исполню, как мою».

=====================================  Петушок с высокой спицы
=====================================  Стал стеречь его границы.
=====================================  Чуть опасность где видна,
=====================================  Верный сторож, как со сна,
=====================================  Шевельнется, встрепенется,
=====================================  К той сторонке обернется
=====================================  И кричит: «Кири-ку-ку.
=====================================  Царствуй, лежа на боку!»
=====================================  И соседи присмирели,
=====================================  Воевать уже не смели:
=====================================  Таковой им царь Дадон
=====================================  Дал отпор со всех сторон!


-------------------------------
2-7. КАЗКА ПРО ЗОЛОТОГО ПІВНИКА
-----------------------------------
(перевод на украинский: Николай Сысойлов)

Вірш 2 – із серії 1-7

***

Шле за ним гінця з поклоном.
І зустрівсь мудрець з Дадоном.
І дістав під свій поклін,
Золотого півня він.

«Посади горласту птицю, –
Мовив він царю, – на спицю;
Знай, цей півник золотий –
Охоронець вірний твій:

Навкруги все тихо й мирно –
Він сидіти буде смирно;
Та лише' зі сторони
Будуть натяки війни,

Чи вітрець набігів бранних,
Чи якихось бід незваних, 
Вмить цей півник-молодець
Свій підійме гребінець,

Закричить і стрепенеться,
І в те місце обернеться».
Цар подякував скопця,
Всяких благ наобіцяв.

«За такого півня-стражу, –
У захопленні він каже, –
Волю першу я твою
Вмить утілю, як мою».

Так ось півник той зі спиці
Вартувати став границі.
Хтось загрозою чихнув, –
Вірний сторож, як зі сну,

Ворухнеться, стрепенеться,
Вмить у бік той обернеться
І кричить: «Кірі-ку-ку.
Царствуй, царю, на боку!»

І сусіди присмиріли,
Воювати вже не сміли:
Цар Дадон їм без усиль
Чинить о'пір звідусіль!

***
Николай Сысойлов,
30-31.12.2016

===============

С ударениями
-------------------------------
2-7. КА'ЗКА ПРО ЗОЛОТО'ГО ПІ'ВНИКА
-----------------------------------
(перевод на украинский: Николай Сысойлов)

Вірш 2 – із серії 1-7

***

Шле' за ним гінця' з покло'ном.
І зустрі'всь мудре'ць з Дадо'ном.
І діста'в під свій поклі'н,
Золото'го пі'вня він.

«Посади' горла'сту пти'цю, –
Мо'вив він царю', – на спи'цю;
Знай, цей пі'вник золоти'й –
Охоро'нець ві'рний твій:

Навкруги' все ти'хо й ми'рно –
Він сиді'ти бу'де сми'рно;
Та лише' зі сторони'
Бу'дуть на'тяки війни',

Чи вітре'ць набі'гів бра'нних,
Чи якихо'сь бід незва'них, 
Вмить цей пі'вник-молоде'ць
Свій піді'йме гребіне'ць,

Закричи'ть і стрепене'ться,
І в те мі'сце оберне'ться».
Цар подя'кував скопця',
Вся'ких благ наобіця'в.

«За тако'го пі'вня-стра'жу, –
У захо'пленні він ка'же, –
Во'лю пе'ршу я твою'
Вмить уті'лю, як мою'».

Так ось пі'вник той зі спи'ці
Вартува'ти став грани'ці.
Хтось загро'зою чихну'в, –
Ві'рний сто'рож, як зі сну,

Ворухне'ться, стрепене'ться,
Вмить у бік той оберне'ться
І кричи'ть: «Кірі-ку-ку'.
Ца'рствуй, ца'рю, на боку'!»

І сусі'ди присмирі'ли,
Воюва'ти вже не смі'ли:
Цар Дадо'н їм без уси'ль
Чи'нить о'пір звідусі'ль!

***
Николай Сысойлов,
30-31.12.2016