Ми ще не у січні, і обмаль залишилось грудня...
Перетин кордону – момент, але... Митниці час.
Тут можна залишити те, що огидно і брудно.
Залишити зайве. Все те, що обтяжує нас.
Залишити те, що не хочеться навіть згадати.
Все темне і чорне, а було, на жаль, і таке.
А світле, пристойне і чисте – з собою забрати.
Тут треба важке залишити, а взяти – легке.
І я вивертаю кишені на митниці часу.
Уся контрабанда минулого лишиться тут.
Я тільки надію в майбутнє візьму – як окрасу.
І віру в любов – хай зі мною кордон перетнуть...
Ми ще не у сiчнi, i обмаль залишилось грудня
© Copyright: Миклош Форма, 2016
Свидетельство о публикации №116123102132
Свидетельство о публикации №116123102132
Рецензии
І віру в любов – хай зі мною кордон перетнуть...
Все верно.Куда бы человек не уезжал,его чувство не покинет,даже если бы он хотел избавиться ,оно все равно преследует....
С Новым годом,Миклош!
Елена Елена 12 01.01.2017 05:22 • Заявить о нарушении
Все верно.Куда бы человек не уезжал,его чувство не покинет,даже если бы он хотел избавиться ,оно все равно преследует....
С Новым годом,Миклош!
Елена Елена 12 01.01.2017 05:22 • Заявить о нарушении
