Помолись за моє життя,
Щоб душа не боліла.
Сильною будь, ти ж цього хотіла.
Горда свіча не згорить від сорому.
Хоча просила:
Для мене себе бережи.
Відійду трохи в сторону.
Для себе вільно тепер поживи.
Я поруч з тобою.
Ще можна обняти рукою,
Ще можна і поцілувати,
Але тільки, прости, сказати.
Твій мед на губах вже гірчить,
Моя підсвідомість кричить:
Хочеш пожити - тікай,
З нею не буде вже рай.
Подивися ув очі,
Доторкнися рукою,
Щоб найболючіші ночі
Залишились за спиною.
Часу було так багато...
Навіть заходив у хату.
Доля нас переоцінила,
Навіки не з'єднала,
А ти ж, колись, так хотіла,
Щоб вона моє серце забрала.
Для чого ж ти знайшла мене?
Якщо, навіть, пробач, не скажеш.
Може тобі, просто, було треба
Погоріти в почуттях на небі?
З ситуації я вихід знайшов,
з самотністю до другої прийшов.
Такої ж. З одиноким серцем.
Що знайшла в моїй душі віконце.
Помолись за моE життя
© Copyright: Михаил Генсёр, 2016
Свидетельство о публикации №116123008341
Свидетельство о публикации №116123008341
Рецензии